CTR у пошуку і поведінка користувачів: Можливість розгадати таємниці алгоритмів Google

Представники Google неодноразово говорили про те, что пошуковик не враховую показаник клікабельності користувачів (CTR) при ранжуванні документів у результатах пошуку. Тому що вони надто неточні, та з інших причин. Це з одного боку.

З іншого SEO-форуми повні розровідей про те, як “я попросив 20 / 40 / 60 своїх друзів ввести на пошук певне слово і вибрати мій сайт з результатів пошуку – і вийшов з 7 на 1 позицію”.

Патенти Google – легальне джерело інсайдерської інформації

Ніколи не досліджував подібні пости: наскільки чистими були експерименти, наскільки суттєвим могли бути впливи інших чинників і наскільки достовірними можуть бути їх результати. Тому важко судити про те, що “Google говорить одне, а робить інше” (що також можливо) чи навпаки.

Але нещодавно Google був отриманий новий патент, котрий містить подробиці стосовно того, як CTR та інша інформація про поведінку користувачів можуть відстежуватись та використовуватись для формування результатів пошуку.

Даний патент застерігаэ алгоритми, що використовує Google стосовно поведінки користувачів на і після переходу зі сторінок пошукової видачі. І проаналізувавши його можна скласти більш глибоке уявлення про те, як показник клікабельності впливає на ранжування сторінки.

По перше, як такий CTR розглядається із урахуванням часу, який користувач провів на сторінці, після переходу на неї з результатів пошуку. Google використовує такі терміни, як “короткий клік” і довгий клік” – перехід, після якого користувач перебував на сторінці короткий / довгий час. Це ранній критерій оцінювання, який може визначати більші рейтинги для довших кліків.

Модифікатори ранжування

Проте сам аглоритм є набагато складнішим. Окрім часу перегляду використувують різноманітні дифференціатори. Зокрема, патент передбачає, що вплив можуть коректувати, наприклад, пошукові запити, за якими надаються ці документи. Також до розгляду приймається тип певного користувача.

Тобто підсистема ранжування може включати в себе механізми модифікаторів рейтингу, які використовують обробку інформації про взаємодію з користувачем, щоб здійснити повторне ранжування результатів пошуку і поліпшити остаточне ранжирування.

Типи запитів

Так, можуть розрізнятися інформаційні і навігаційні запити. Приміром, запити, по яких прослідковуєть явна домінація декількох документів, можуть бути віднесені до навігаційних. У той же час запити, для яких спостерігається більш складний шаблон розподілу кліків, можуть бути класифіковані, як інформаційні. Ці дані можуть коригувати розподіл ваги між документами для визначення ранжування.

Історія пошуку і типи користувачів

Крім того Google може відстежувати історію пошуку користувачі і використовувати ці дані. Зокрем, щоб зкоригувати визначення “короткого” і “довгого” кліків з урахуванням індивідуальних особливостей користувача, до уваги може прийматись середній час, який витрачає користувач на перегляд документів, до яких він перейшов з результатів пошуку. І якщо час, що витратив користувач на перегляд документу, менше, аніж він в середньому витрачає на перегляд, то цей клік може бути віднесений до більш коротких. Хоча за значенням в середньому по ніші він міг би бути віднесений до довших.

Також користувачі можуть бути розбиті на категорії, до одної з яких відносяться ті, хто, як правило, вибирає перші результати на сторінках пошукової. А до іншої ті, хто більш частіше вибирає результати з низьким рейтингом. Відповідно кліку останніх буде передана більша вага, тому що другий користувач, ймовірно, більш розбірливий у своїй оцінці того, що є хорошим результатом.

Крім того, користувач може бути класифікований на основі його або її потоку запитів. Користувачі, які виконують багато запитів за (або пов’язаних з) даними темами, можуть розглядатися, як такі, що володіють високою компетенцією щодо даної тематики, і їх дані про кліки можуть бути відповідним чином зважені для інших їх запитів по (або пов’язані з) даної темою.

Крім того у патентах ідеться про те, що системою можуть оцінюватись загальні шаблони поведінки кокретного користувача. І ті кліки, які вибиваються з загальної картини, можуть не прийматись до уваги. Маніпулятивні чи неприродні кліки.

Що це дає

Цікаво, що ця інформація дає можливість оцінити алгоритми роботи пошуківця і у інших нішах, окрім поведінки користувачів стосовно саме сторінок пошуку.  Зокрема алгоритми оцінки поведінкових факторів в цілому.

Тобто Google з одного боку сам дає нам можливість складати думку про те, як працюють алгоритми ранжування. Що є однією з найсуворіших його таємниць.

І здавалося б, ці дані можна використати для маніпуляцій. Проте, загальна їх оцінка ще раз говорить нам, що штучно відтворити таку модель досить важко. І в силі залишається основне правило, про яке говориться майже з часів виникнення веб-пошуку, і яке сам Google стверджує, як основу своєю філософії: створення корисного і якісного контенту – це ключ до успіху.

Отже, навіть нова інформація, з допомогою якої ми могли б спробува зазурнути за лаштунки роботи пошукових алгоритмів (і, можливо, якось використати її для маніпуляцій), лише зайвий раз наголошує нам – створюйте якісний контент.